Критерії Оцінки Якості Сайту

Для спонтанної оцінки якості сайту рядові відвідувачі переважно користуються не якимись певними критеріями оцінки (тому що, швидше за все, про них взагалі не мають жодного уявлення), але абстрактними поняттями типу «хороший (або поганий)», «гарний (або жахливий) »,« комфортний (або незручний) »і т. п. Цілком природно, що називати такий підхід терміном« методика аналізу якості »щонайменше смішно.Тим не менш, з деякою часткою ймовірності (а раптом помилимося?) Можна спробувати здогадатися, до яких характеристикам оцінки сайту могли б бути віднесені ці висловлювання: скажімо, перше — до його інформативності (якості контенту), друге — до його художньому образу, третє — до його юзабіліті … власне кажучи, ворожити можна до нескінченності.

Напевно.А може, й ні.Оскільки на світі існує незліченна безліч барвистих епітетів, подібні «характеристики» для реальної та конкретної оцінки сайту принципово непридатні.Неспроможність всіх таких спроб полягає, по-перше, в їх емоційності (адже критика повинна бути неупередженою), по-друге, в їх невизначеності, і по-третє — як наслідок першого і другого — в їх необ’єктивності.Бо там, де потрібна об’єктивність, зовсім немає місця яким би то не було емоціям … але зате повною мірою присутній необхідність в компетентності, тобто в знанні критеріїв оцінки плюс здатності їх правильно охарактеризувати.

Зрозуміло, будь-який, без будь-яких винятків мережевий ресурс може бути об’єктивно і адекватно оцінений.Для такої оцінки використовуються класичні критерії, у кількості та ієрархічної значимості яких ми і спробуємо зараз розібратися.Прошу вас усвідомити і добре запам’ятати такі, основоположні сім принципів методики аналізу якості сайту:

1.Принцип неупередженості.

Розглядаючи будь-якої мережевий проект, як якийсь об’єкт для критики, необхідно повністю ігнорувати всі його існуючі відносні чинники, як-то: рейтинг, цитованість (його так званий «вага» — в рівній мірі тИЦ і PR), відвідуваність тощо., а також і авторитетність його творця.Підхід до оцінки сайту неодмінно повинен бути абсолютно однаковий як для проекту, створеного професійним веб-дизайнером, так і для ресурсу, автором якого є зелений новачок.Справа в тому, що створення веб-проектів — це, в першу чергу, саме творчість.І ні в якому разі не можна передбачається, що всякий раз результатом роботи досвідченого професіонала стане якийсь шедевр — точно так само, як іноді новачки показує дуже цікаві проекти.Ще раз повторю, що критика завжди, в будь-якому випадку і за будь-яких обставин повинна бути абсолютно неупередженою.Крім того, нагадаю, що класична оцінка сайту однозначно вимагає проведення аналізу тільки і виключно за критеріями оцінки, званим абсолютними, які не залежать — оскільки не можуть бути залежні — від спритності оптимізаторів (сторонніх статей, посилань і всього іншого).

2.Принцип доцільності.

Який би мережевий ресурс ви не оцінювали, для об’єктивної характеристики всякого оціночного фактора завжди потрібно починати неодмінно з мінімуму вимог.Визначається ж такою за всім відомого принципу необхідності і достатності.Слід особливо відзначити, що для критеріїв оцінки сайту поняття «необхідності і достатності» взагалі відіграє надзвичайно важливу роль.Навіть тільки починаючи роботу над проектом, на стадії планування ресурсу (не суть важливо, якого — це абсолютно не має значення), не забувайте як про важливість, так і про дієвість даного правила.Зауважу, що часто цей принцип називають ще й «загальним фактором доцільності» («загальним», тому що дія його поширюється на всі без винятку критерії оцінки сайту).Справді, розглядаючи якій би то не було проект, ми зобов’язані об’єктивно охарактеризувати його виконання безпосередньо з позиції доцільності (релевантності та якості контенту, ілюстративного наповнення, загального оформлення сайту і так далі).Повторюю, що починати оцінку слід саме з мінімуму вимог.Проілюструємо застосування принципу на якомусь прикладі: допустимо, оцінюємо якийсь ресурс за критерієм інтерактивності.Методика оцінки сайту така: задайте собі питання, а чи потрібна на даному об’єкті інтерактивність?І якщо потрібна, то в якій саме мірі?

3.Принцип явною конкурентоспроможності.

Для веб-ресурсів, розрахованих на широку аудиторію, неодмінно слід враховувати їх особливу специфіку.Розглядаючи один з найважливіших критеріїв оцінки — якість контенту — не потрібно забувати, що об’єктом оцінки сайту є зовсім не якесь абстрактне літературне (або технічне) твір, але все-таки саме сайт (тобто проект, адаптований до роботи в Інтернеті).

Отже, необхідно прискіпливо і зі знанням справи оцінити текстове зміст, на предмет відповідності його ключових елементів (слів, словосполучень, фраз) заявленої тематики, повноту (знову-таки, за принципом необхідності та достатності!) І коректність семантичного ядра, щільність «ключів» в тексті і так далі.Бо, якщо проект не є вузькоспеціалізованим (або ж зовсім закритим) ресурсом, його успіх практично на 99,9% буде залежати безпосередньо від грамотної і повної внутрішньої оптимізації (зрозуміло, не тільки від цього, але в даних матеріалах я не розглядаю інших факторів SEO ).

4.Принцип комплексної оцінки сайту.

Взявшись за оцінку сайту, не варто НІКОЛИ забувати про те, що тим самим ви взяли на себе обов’язок постаратися зрозуміти ідею як замовника ресурсу, так і веб-проектувальника і розробника — так би мовити, почати думати так само, як і вони самі.Прошу уваги: ​​це питання далеко не простий!- На підставі чималої власного досвіду, можу з повною впевненістю стверджувати: виробляючи оцінку сайту і осягаючи його концепцію, дуже і дуже часто бачиш колосальні розбіжності між тим, що було потрібно (і що необхідно було зробити) замовнику, і тим, що вийшло в результаті — причому це не суто моя особиста думка, але абсолютно природний логічний висновок із змісту технічного завдання та підсумкової концепції об’єкта.

Для чого це потрібно — вміння зрозуміти як логіку задуму, так і логіку виконання?

Саме для того, щоб зуміти всебічно і об’єктивно оцінити конкретний мережевий ресурс.Добре засвоївши техніку, способи і прийоми оцінки сайту, освоївши ієрархію і значущість критеріїв оцінки і, як наслідок, навчившись неупереджено оцінювати якість веб-проектів, ви зможете впритул підійти до переходу у вищу категорію веб-майстрів: ви не тільки будете точно знати, що потрібно (або потрібно) замовнику ресурсу, але більш того — зможете дати ряд актуальних і компетентних рекомендацій по поліпшенню якості вже існуючого веб-проекту.

5.Принцип повномасштабної.

Повномасштабна оцінка сайту є не настільки простою справою, як може здатися на перший погляд.Для об’єктивної і всеосяжної характеристики ресурсу, повинні бути оцінені всі без винятку його сторінки (оскільки нерідко проекти зібрані з двох, трьох, а то і більше різних зошитів).Крім того, для проекту, який вже працює в Мережі і має певний «вагу», бажано скрупульозно відстежити хоча б 30% на нього призводять посилань.

6.Оцінюйте творчу, але не меркантильну цінність.

Проводячи оцінку сайту (якогось абстрактного і абсолютно стороннього), ні в якому разі не слід розглядати його в першу чергу як майданчик для отримання прибутку (доходу від веб-реклами, продажу посилань і т. п.).Майте на увазі, що заробіток в Інтернеті, як такої, власниками багатьох серйозних мережних ресурсів (наприклад, корпоративних сайтів) зовсім не береться до уваги — він просто ігнорується.Сайт, як такої, сам по собі є потужний інструмент для просування певного продукту (товарів, послуг і так далі); в цьому, власне, і є його основне призначення.Якщо ж ви плануєте за допомогою оцінюваного ресурсу організувати власний заробіток в Інтернеті, особливу увагу при оцінці сайту звертайте на актуальність і затребуваність його теми.«Наростити» обсяг і трохи підкоригувати контент в ту або іншу, потрібну нам сторону не становить особливої ​​складності, але от полярно поміняти тематику на щось зовсім протилежне представляється як вельми небажаним, так і проблематичним.

7.Враховуйте принципову різницю веб-проектів.

Є ще одна особливість методики аналізу якості, з якою ви у своїй практиці неодмінно зіткнетеся.До сих пір ми говорили виключно про оцінку сайту, але прикладне значення описуваної методики набагато ширше: справа в тому, що за технологіями Інтернету створюються не лише мережеві ресурси (сайти).Вельми чимало інформації публікується не в єдиній Мережі, але лише для відомчого (корпоративного) ознайомлення (нерідко разового характеру) — це відомчі або закриті презентації, підсумкові виробничі та фінансові звіти, пропоновані до обговорення проекти, технічні керівництва і описи і т. д. Хоча такі об’єкти в жодному разі не можна називати сайтами, вони, безсумнівно, повною мірою є веб-проектами.Мабуть, єдине їх відмінність від проектів, призначених для широкої аудиторії — це їх же абсолютна незалежність від будь-яких відносних критеріїв.

Отже, подібні об’єкти зовсім не потребують будь-якої оптимізації (зазначу принагідно, що дана особливість дозволяє створювати набагато більш якісний контент).Аналіз якості таких проектів здійснюється «на загальних підставах», тобто за тією ж самою єдиною методикою, як і оцінка сайту для широкої аудиторії.Тим не менш, існує єдине, але зате дуже важливе принципова відмінність: критерієм оптимізації контенту слід просто нехтувати.

*****

Методика оцінки сайту означає саме оцінку готового, опублікованого в Інтернеті веб-проекту, але не слід забувати про те, що першим і основним постулатом веб-архітектури є наступний (вище вже наведений):

Повноцінний мережевий ресурс може бути побудований тільки і виключно по тим критеріям, за якими згодом може бути оцінений.